Фрезія — багаторічна трав'яниста бульбоцибулинна рослина з мечоподыбним,м'яким, пониклим листям. Бульбоцибулиина формується протягом одного вегетаційного періоду. наступного сезону вона забезпечує ріст і розвиток наземної частини, з верхньої її бруньки формується нова заміняюча бульбоцибулина, а по краю денця — бульбодітки. Після цього стра бульбоцибулина відмирає.

    У фрезії не всі листки однакові. Нижні вкривають бульбоцибулину і лише верхівки їх виходять на поверхню грунту. Серединні — неправильної мечоподібної форми — теж тільки прилягають до бульбоцибулини, у їх пазухах формуються бруньки відновлення. Верхові листки (від 1 до 4 і більше) утворюютьсяф на квітконосних пагонах. У пазусі кожного такого листа знаходиться брунька, з якої формується невеличка, т. зв. повітряна, бульбоцибулина. Квітконосне стебло закінчується центральним колосоподібним суцвіттям з 12-14 квіток завдовжки 45-55см та 4-6см у діаметрі. Залежно від сорту та умов вирощування із пазух прилистків може утворюватися 1-3 бокових суцвіття значно менших розмірів, які теж мають товарну ціннять.

    Квітка духмяна, лійкоподібна, 3-5см завдовжки, трубка ніжна, біля основи вузька, догори різко розширюється, частки оцвітини різноманітного забарвлення, овальні або загострені. Нерідко зустрічаються сорти з повними квітками. Тичинок три, стовпчик слабкий, довгий, приймочки короткі, двічі розсічені; коробочка маленька, оберненояйцеподібна. Насіння темно-коричневе, кутасто-округле.

    Садові гібриди створені приблизно 100 років тому фірмою "Тунберген" (Нідерланди) від схрещування Фрезії Амстронга (F. armstrong) з фрезією надломленою (F. refracta). З 1936р. успіхи в селекції фрезії пов'язані в основному з фірмою "Паріго" в Спалдінзі (Англія. Нині в світовому сортименті налічується близько 150 сортів.

    Сорти фрезії мають забарвлення квіток усіх кольорів веселки, а також різноманітних пастельних тонів. Найбільшим попитом користується сорти т.тзв. великоквіткової гібридної фрезії. Ця група об'єднує гігантські тетераплоїдні форми, в яких краї пелюсток такого насиченого забарвлення, що створюється враження двоколірності квітки.

    Сортовими ознаками є морфологічні особливості усіх органів рослини, забарвлення квіток, декоративність, строки цвітіння (ранні, середні, пізні), висота рослин (середньо- і сильнорослі), коефіцієнт розмноження тощо.

    На Україні фрезію вирощують тільки у закритому грунті у прохолодних культиваційних приміщеннях при температурі від 120C до 180C залежно від фази розвитку рослин. Розмножують головним чином вегетативно, іноді насінням, особливо з метою оздоровлення матеріалу від вірусних хвороб.

    Сорти фрезії можуть цвісти у закритому грунті від листопада до квітня, дають добрий матеріал на зріз.